Despite Injuries and Captivity “Mother Tanya” Returned to the Front Line
TRANSLATED ABSTRACT of original article
Military comrades call Tetyana Borysenko “Mother Tanya”. Tetyana got into the war in 2014. After the Russians occupied Crimea and started armed aggression in the east of Ukraine, Tetyana went to Luhansk Oblast as part of the Aydar volunteer battalion.
She worked as a health instructor, provided first aid, and removed shrapnel from wounds. In July 2014, she was injured and contused. After a short treatment, Tetyana returned to the front line.
After being ambushed, Tetyana agreed to go to the captured territory in order to collect the bodies of her brothers in arms. Despite the agreement, the separatists captured Tetyana. She was held captive for 24 days. During that period, she lost 17 kilograms of weight. A month later, the combat medic returned to the front lines and served for two and a half years, after which she was discharged due to the state of her health.
When the full-scale Russian invasion of Ukraine began on February 24, 2022, Tetyana had the opportunity to leave the country, but decided to stay and help.
On February 27, the house of Tetyana’s father was directly hit by a projectile, as a result of which part of the walls were destroyed; Tetyana herself was pulled out from under the rubble by a neighbor. But already on May 9, Tetyana went to Kharkiv, where she joined the special forces battalion for the liberation of the occupied territories of the Kherson region.
Tetyana later resigned from service due to age. She returned home, to a destroyed house. Today, her main task is to rebuild her home. She continues to volunteer, traveling to the hottest parts of the front line to bring help to the soldiers.
Tetyana has received several awards: the Order of Princess Olga III Class, the Order “For Courage” and the award “People’s Hero of Ukraine”.
About the Author
Yuliia Mishchenko is a journalist, born in Lypova Dolyna, Sumy region, Ukraine. She works for the newspaper Nash Kray and the website Lypova Dolyna.NEWS. Yuliya won the All-Ukrainian contest of journalistic works “Reform of local self-government” in the category “Articles in print media”. In May 2023 she represented the journalistic community of Sumy region at the security conference in Tbilisi, Georgia. Yuliia has visited about 30 countries and likes sports.
Trotz Verletzungen und Gefangenschaft „Mama Tanya“ kehrte immer wieder an die Front zurück
TRANSLATED ABSTRACT of original article
Die Kameraden in der Armee nennen Tetyana Borisenko „Mama Tanya“. Tetyana trat 2014 in den Krieg ein. Nach der russischen Besetzung der Krim und der bewaffneten Aggression im Osten der Ukraine schloss sie sich dem Freiwilligenbataillon “Aidar” an. Dort arbeitete sie als Sanitäterin, leistete Erste Hilfe und entfernte Granatsplitter aus Verwundeten. Im Juli 2014 wurde sie selbst verletzt und erlitt eine Gehirnerschütterung. Nach kurzer Genesung kehrte sie an die Front zurück.
Nachdem sie in einen Hinterhalt geraten war, stimmte Tetyana zu, auf das von Separatisten besetzte Gebiet zu gehen, um die Leichen ihrer Kameraden zu bergen. Trotz gegenteiliger Abmachungen nahmen die Separatisten Tetyana gefangen. Sie verbrachte 24 Tage in Gefangenschaft und verlor in dieser Zeit 17 Kilogramm an Gewicht. Einen Monat später kehrte die kämpfende Sanitäterin erneut an die Front zurück und diente weitere zweieinhalb Jahre, bevor sie aus gesundheitlichen Gründen aus dem Dienst ausschied.
Als am 24. Februar 2022 eine groß angelegte russische Invasion auf ukrainisches Gebiet begann, hatte Tetyana die Möglichkeit, ins Ausland zu gehen, entschied sich jedoch, zu bleiben und zu helfen. Am 27. Februar traf ein Geschoss direkt in Tetyana s Haus und zerstörte Teile der Wände. Eine Nachbarin zog sie aus den Trümmern. Aber schon am 9. Mai brach Tetyana erneut nach Charkiw auf, um sich dem Spezialeinheitenbataillon zur Befreiung der besetzten Gebiete im Gebiet Cherson anzuschließen.
Tetyana Borisenko trat aus Altersgründen aus dem Dienst aus. Sie kehrte nach Hause in ihr zerstörtes Haus zurück. Ihre Hauptaufgabe heute ist es, ihr Zuhause wieder aufzubauen. Sie engagiert sich auch weiterhin ehrenamtlich, fährt an stark umkämpfte Frontlinienabschnitte, um den Soldaten Hilfe zu leisten. Tetyana Borisenko bekam mehrere Auszeichnungen: den Orden der Fürstin Olga Dritter Klasse, den Orden “Für Tapferkeit” und die Auszeichnung “Volksheldin der Ukraine”.
Yuliia Mishchenko
Koledzy wojskowi nazywają Tetianę Borysenko mamą Tanią.
TRANSLATED ABSTRACT of original article
Tetiana poszła na wojnę w 2014 roku. Po tym, jak Rosjanie zajęli Krym i rozpoczęli agresję zbrojną we wschodniej Ukrainie, Tetiana udała się do obwodu ługańskiego gdzie dołączyła do batalionu ochotniczego Aidar.
Pracowała jako instruktorka, rannym udzielała pierwszej pomocy i usuwała odłamki z ich ran. W lipcu 2014 roku sama została ranna i doświadczyła zespołu pourazowego. Po krótkiej rekonwalescencji wróciła jednak na linię frontu.
Po tym jak wpadła w zasadzkę Tatiana zgodziła się pojechać na terytoria okupowane przez Rosjan, aby odzyskać ciała swoich towarzyszy broni. Wbrew obietnicom separatyści wzięli Tetianę do niewoli gdzie przetrzymywali ją przez 24 dni. W tym czasie Tetiana schudła 17 kilogramów. Po miesiącu niewoli wróciła na front gdzie służyła jako wojenna medyczka jeszcze przez dwa i pół roku. Z pracy tej zrezygnowała z powodów zdrowotnych.
Kiedy 24 lutego 2022 roku rozpoczęła się pełnoskalowa inwazja Rosji na Ukrainę, Tetiana miała możliwość wyjazdu za granicę. Zdecydowała się jednak zostać w kraju i pomagać.
27 lutego dom partii Tetiany został trafiony pociskiem, który zniszczył niektóre ściany budynku. Sama Tetiana znalazła się pod gruzami skąd wyciągnął ją sąsiad. Lecz już 9 maja Tatiana udała się do Charkowa, aby dołączyć do batalionu sił specjalnych i walczyć o wyzwolenie okupowanych terytoriów obwodu chersońskiego.
Osatecznie Tetiana Borysenko odeszła ze służby osiągnąwszy granice wieku służby. Z frontu wróciła do swojego zniszczonego domu. Dziś jej głównym celem jest go odbudować. Kobieta nadal pracuje jako wolontariuszka, podróżując do gorących punktów na linii frontu, aby dostarczać tam niezbędną pomoc dla wojska.
Tetiana Borysenko została odznaczona licznymi nagrodami państwowymi Ukrainy. Między innymi były to: Order Księżnej Olgi (III klasy), Orderem Odwagi i odznaczenie Bohatera Ludowego Ukrainy.
Юлія Міщенко
Незважаючи на поранення і полон, “Мама Таня” знову і знову поверталася на фронт
ABSTRACT of original article
Військові побратими називають Тетяну Борисенко – мама Таня. Пані Тетяна потрапила на війну у 2014 р. Після того, як росіяни зайняли Крим і почали збройну агресію на сході України, Тетяна відправилась на Луганщину у складі добровольчого батальйону «Айдар».
Працювала санінструкторкою, надавала першу домедичну допомогу, діставала осколки з ран. У липні 2014-го отримала поранення та контузію. Після короткотривалого лікування повернулася на передову.
Після потрапляння в засідку, Тетяна погодилась піти на захоплену територію для того, щоб забрати тіла побратимів. Попри домовленості, сепаратисти взяли Тетяну в полон. Пані Тетяна перебувала в полоні 24 дні. За той період встигла втратити 17 кілограмів ваги. Через місяць бойова медикиня знову повернулася на передові позиції та служила два з половиною роки після чого її комісували за станом здоров’я.
Коли 24-го лютого почалось повномасштабне вторгнення Росії на територію України, Тетяна мала можливість виїхати за кордон, але прийняла рішення залишатися і допомагати.
27-го лютого у будинок паті Тетяни було пряме влучення снаряду, внаслідок чого частину стін було зруйновано, а саму жінку витягла з-під завалу сусідка. Але вже 9-го травня Тетяна вирушила до Харкова де приєдналася до батальйону спецпризначення для звільнення окупованих територій Херсонського напрямку.
Тетяна Борисенко звільнилася зі служби за віком. Повернулася додому, до розбитого будинку. Сьогодні її головна задача відбудувати своє житло. Також жінка продовжує займатися волонтерською діяльністю, їздить на гарячі ділянки фронту, відвозить допомогу військовим.
Тетяна Борисенко має кілька нагород: орден княгині Ольги ІІІ ступеня, орден «За мужність», відзнаку «Народний герой України».